ЛОЗИНСЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІ СТУПЕНІВ

ПАМ'ЯТКА СТАНОВЛЕННЯ ДИТЯЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

• Коли дитину оточує критика, вона звикає засуджувати.
• Коли дитину оточує ворожість, вона звикає воювати.
• Коли дитина живе з почуттям сорому, вона набуває комплексу провини.
• Коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона вчиться бути впевненою в собі.
• Коли дитину хвалять, вона вчиться цінувати інших.
• Коли дитина живе в атмосфері чесності, вона вчиться бути справедливою.
• Коли дитина живе в атмосфері безпеки, вона вчиться довіряти іншим.
• Коли дитина живе в атмосфері схвалення, вона вчиться любити себе.
• Коли дитина живе в атмосфері відкритості, довіри, прийняття, доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Не ображайте, не бийте, не принижуйте дитину. Пам’ятайте, навчання — це радість (негативні емоції не сприяють засвоєнню матеріалу, вбивають бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните.
2. Знайдіть час для бесіди з дитиною. Під час спілкування не реагуйте бурхливо, не засуджуйте, а будьте тактовними, толерантними у вираженні своїх суджень, думок. Намагайтеся контролювати режим дня дитини.
3. Пам’ятайте, що дитина — це ваше відображення (грубість породжує грубість, крик— крик, а взаєморозуміння і доброзичливість— добро і злагоду в сім’ї). Запитайте себе: «Чи хочу я, щоб моя дитина була схожа на мене?».
4. Дитина— це цілий світ, сприймайте її як цілісну особистість, дорослу людину, яка має свої права (на навчання, відпочинок тощо) і певні обов’язки (вчитися, дотримуватись правил для учнів).
5. Якщо ви помітили, що у дитини складний період, підтримайте її.
6. Не віддаляйте дитину від себе— знайдіть час поговорити, зрозуміти, згадати себе в її віці, допоможіть, якщо потрібно, добрим словом.
7. Не шкодуйте ніжних слів під час побудови стосунків із власною дитиною.
8. Ви дали дитині життя, тож допоможіть їй зорієнтуватися у бурхливому морі життєвих подій.
9. Приймайте і любіть дитину такою, якою вона є

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

• У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи. Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах.
• Уникайте повторень слів «ні» і «не можна».
• Говоріть стримано, спокійно і м’яко.
• Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
• Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
• Заохочуйте дитину довсіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги.
• Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час прийму їжі, виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові.
• Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів.

Рекомендації по корекції тривожності дітей

У роботі з дітьми з тривожністю необхідно

• Постійно підбадьорювати, заохочувати демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях;
• Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності, уміння правильно оцінити їх, опосередковано ставитися д овласних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати їх для розвитку діяльності;
• Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей;
• Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності;
• Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими та одноліткам, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;
• Щоб перебороти скутість, потрібно допомагати дитині розслаблюватися, знімати напругу за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних вправ; ігри, що виражають тривожність занепокоєння учасників, дають змогу емоційно відкинути пригніченість і страх , оцінити їх як характеристики ігрових персонажів ,а не даної дитини, і на основі психологічного «роз ототожнення» зносі є гнітючих переживань позбутися власних страхів.
• Не сваріть дитину зате, що вона посміла гніватися на вас. Навпаки, поставтеся до неї, до її обурення з розумінням і повагою: допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас. Тільки тоді, коли емоції згаснуть, розкажіть дитині проте, як ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею владу форму висловлювання претензій.
• Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже неможна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.

Принципи спілкування з агресивними дітьми:

• Пам’ятайте, щозаборона йпідвищення голосу— найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності ізнявшиїх, виможете сподіватися, щоагресивність дитини буде знижена.
• Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати їїнаінші об’єкти. Дозвольте їйпобити подушку або розірвати «портрет» їїворога івипобачите, щовреальному житті агресивність уданий момент знизилася.
• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Недопускайте при ній вибухів гніву.
• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, щовилюбите, цінуєте іприймаєтеїї. Несоромтеся зайвий раз їїприголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, щопотрібна йважлива для вас.

ПРАВИЛА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

1. Дійте в інтересах дітей. Завжди робіть те, що вважаєте за найкраще для них, адже це ваш головний пріоритет. Щоразу, ухвалюючи рішення, запитуйте себе: «Яку користь це принесе моїм учням?» Якщо не можете знайти відповідь — можливо, варто це рішення обміркувати краще?
2. Працюйте надважливими стосунками. Зосереджуйтеся на встановленні змістовних, плідних взаємин з усіма, з ким спілкуєтесь. Побудова міцних відносин із учнями, колегами, адміністрацією та батьками зрештою зробить вашу роботу простішою.
3. Чітко та ясно пояснюйте правила та висловлюйте власні очікування. Конкретно й докладно розповідайте про всі правила, очікування та розклад в перший день навчання і потім регулярно їх обговорюйте та посилайтеся на них. Не можна очікувати від учнів відповідальності за їхні дії, якщо вони не знають, як їм слід поводитися. Будьте упевненим, справедливим та послідовним — тоді навчатися дітям буде легко.
4. Будьте справедливими та послідовними. Учні стежать за цим і швидко помічають будь-яку нечесність. Не підривайте власний авторитет та не псуйте стосунки, над побудовою яких чимало працювали, обираючи «улюбленців» серед дітей або діючи упереджено.
5. Будьте готовими. Беріть приклад із бойскаутів і будьте завжди напоготові! Підготовка не забезпечить успіху, натомість її відсутність — це майже гарантія провалу. Не шкодуйте часу на те, щоб зацікавити учнів, готувати ефективні уроки та надавати дітям докладні відгуки про їхню роботу.
6. Навчайтеся щодня. Учителювання — це шлях, на якому трапляється багато можливостей і самому чогось навчитися. Для цього слід залишатися відкритими й готовими ними скористатися. Варто прагнути до вдосконалення щодня, навіть якщо ви вчителюєте вже багато років.
7. Залишайте всі негаразди за дверима класу. У жодному разі не приносьте особистих проблем чи прикрощів на уроки — залишайте їх удома. Учням не слід знати, що у вас щось не складається в особистому житті.
8. Залучайте родини. Батьки можуть допомагати або заважати своїм дітям навчатися, тож роль викладача полягає ще й у тому, щоб залучити до навчального процесу навіть тих батьків, які найбільше цьому опираються. Надавайте батькам та опікунам якнайбільше різноманітних можливостей долучатися до роботи та почуватися бажаними гостями у вашому класі.
9. Захищайте своїх учнів. Обороняйте учнів будь-якою ціною. Ваше першочергове завдання: повсякчас гарантувати захист та безпеку дітей. Якомога частіше на уроках повторюйте та відпрацьовуйте правила техніки безпеки, ніколи не дозволяйте учням робити щось, що може їм загрожувати. Обговорюйте також і безпечну поведінку поза школою.
10. Захищайте себе. Учителям не слід компрометувати себе жодним чином. Не робіть нічого, що може зашкодити вашій кар’єрі чи особистому життю. Завжди слід дбати про своє оточення, не варто бути занадто вразливими або робити щось, що може знищити репутацію. Убезпечуйте себе, завжди пам’ятаючи про самоконтроль та пильність.
11. Знайдіть спільну мову з адміністрацією. Поважайте рішення своїх керівників та усвідомлюйте, що в них багато обов’язків. Учителі, яким удалося налагодити прекрасні продуктивні стосунки з адміністрацією, працюють у більш спокійному та сприятливому середовищі.
12. Познайомтесь зі своїми учнями. Знайдіть час, щоб дізнатися, що подобається дітям, та додавайте до своїх уроків цікаві для них заняття. Налагоджуйте добрі взаємини та зв’язок із ними не лише заради навчання: дайте зрозуміти, що дбаєте про них самих, а не лише про їхні оцінки.
13. Слухайте. Завжди будьте готовими вислухати інших, особливо своїх учнів. Беріть до уваги їхні відгуки, поліпшуючи власну роботу. Чуйнівчителі знаходять час, аби навчатися з того, що говорять їм інші, адже вони знають, що не є ідеальними.
14. Беріть насебе відповідальність завласні помилки. Визнавайте та виправляйте свої хиби — ніхто не очікує від учителів, щоб вони знали все-все. Подавайте учням гарний приклад, звертаючи увагу на власні помилки та демонструючи, як ці помилки допомагають навчатися.
15. Просіть поради вінших учителів. Колеги можуть стати для вас одним із найбільших ресурсів. Користуйтеся досвідом інших, працюйте згуртовано, за будь-якої нагоди розповідайте про себе та слухайте інших, обмінюйтесь матеріалами. Ви не самі!
16. Будьте гнучкими. Будьте готовими пристосовуватися та змінюватися. Завжди знайдеться щось нове, що варто спробувати, та щось, що можна поліпшити. Деякі з найкращих моментів учителювання трапляються спонтанно — радійте змінам, а не опирайтеся їм.
17. Підбадьорюйте! Станьте найпалкішим уболівальником своїх учнів. Ніколи не кажіть їм, що вони ні на що не здатні. Допомагайте їм досягати мети, визначайте потреби кожного та підказуйте шлях до успіху. Обережно підштовхуйте їх у потрібному напрямку, якщо відчуваєте, що їм це потрібно.
18. Ніколи не соромте своїх учнів. У жодному разі не принижуйте дитину, особливо перед її товаришами. Якщо потрібно зробити учневі зауваження чи виправити його поведінку — робіть це наодинці та помірковано. Ваша мета: навчати дітей та напучувати на правильний шлях, коли вони помиляються, а не змушувати їх почуватися винними чи поганими.
19. Розважайтесь. Просто веселіться! Насолоджуйтеся своєю роботою — учні відчуватимуть це і також кайфуватимуть! Іноді навчальний процес може перетворюватися на справжній безлад, і тоді краще підлаштуватися під хаос, не сприймаючи його занадто серйозно.
20. Долучайтеся дожиття своїх учнів. На це не слід шкодувати ані часу, ані зусиль. Найкращі вчителі завжди знаходять можливість відвідувати учнівські заходи, зокрема спортивні змагання та концерти, та підтримувати своїх вихованців. Такі дрібниці багато означають для ваших дітей.
21. Надавайте змістовні та часті відгуки. Вчасно оцінюйте та аналізуйте роботи учнів — ніколи не заощаджуйте на цьому час. Коли здається, що це вам не до снаги, нагадайте собі, що в довготривалій перспективі своєчасні конструктивні відгуки варті будь-яких зусиль, адже найкраще діти навчаються, коли ви обговорюєте з ними їхній прогрес.
22. Тримайте руку напульсі. Завжди детально дізнавайтеся про всю місцеву політику та розпорядки, дотримуйте їх. Якщо в чомусь не впевнені — краще перепитати, ніж діяти навмання та припускатися помилок. Вам слід знати всі правила вчителювання та дотримуватися їх, якщо ви очікуєте від учнів, щоб вони знали та поважали ваші правила.
23. Перемикайтесь після школи. Знаходьте час, щоб розслабитися після уроків. Кожному вчителеві потрібні хобі та інтереси, що дають йому змогу позбутися напруження від роботи. Вчителювання може займати значну частину вашого життя, але воно не повинно залишатися єдиним вашим заняттям.